Узори надвесняних тонких


  • Предыдущая12345678910111213141516Следующая

    1. Мікрофон

    « Як ви розумієте вислів Рильського-неокласика: "Я молодий і чистий. Як вічність молодий".

    2. Висновок

    "Рильський дебютував у неоромантичному стилі Олеся. Другим його щаблем був символізм, який захоплював його у творах Бодлера, Рембо, Маллярме і Верлена, а також Блока і Анненського. Від романтизму і символізму та від української на­родної пісні взяв Рильський увагу до музикальної основи поезії. Відціля навіть його сонети і октави звучать часом, як пісня. Він також знав інші, модерністичні "ізми" свого часу - акмеїзм, футуризм. Але не пішов тим шляхом, а звернув - під впливом і Франка, і символістів - до французьких парнасців. Завдяки цьому поворотові українська поезія догнала західно­європейську в вироблених віками й тисячоліттями формах вірша. Терцина, октава, сонет, різні метричні ходи - від гекзаметра і ямба до верлібру - все це в Рильського дало нове звучання українському слову і само зазвучало в нашому слові по-новому" (Ю.Лавріненко).

    Характеристика творчості

    Максим Тадейович Рильський рано почав свою творчу діяльність — у 12 років він уже побачив свій перший надрукований вірш, а в 16 -— видана збірка віршів, у якій юний поет прагне заглянути в майбутнє і визначити моральні засади для життєвого шляху:

    І життя на той шлях вже мене носило.

    Чи дійду ж до кінця його, чесний і чистий?

    У 20-их роках XX ст. Рильський активно творить у групі київських «неокласиків» як прихильник строгих класичних форм у ритміці і строфіці, проте, як і кожен митець, шукає власний стиль, власний образний світ і можливості його вираження.

    Рильський недаремно приєднався до неокласиків, він був віртуозом-версифікатором (тобто досконало опанував техніку віршуван­ня), писав сонети, рондо, терцини, катрени, секстини, використо­вував різні види римування. Але і в той час головним для поета був зміст твору — добро, любов і краса. Поезії збірок "На білих островах" (1910), "Під осінніми зорями" (1918) написані під впливом неокласицизму.

    (Учитель наводить приклади різноманітної строфіки у творчості М. Риль­ського.)

    Перше, що вражає в ліриці Рильського, — це багатство її мотивів. До традиційних мотивів української поезії Рильський додав запас мотивів поезії античної і західньоєвропейської. Плюс нові мотиви, зроджені українською революцією і відродженням 1917—29 років

    Муза Рильського позначена надзвичайною відкритістю, а його поетичне мислення — великою здібністю до асоціацій. Ще мавши тільки 16 років, Рильський писав:

    Плюскочуться білі качки

    В басейні під тінню каштана,

    На крилах блищать крапельки,

    А в краплі — життя океана.

    Хіба я не крапля мала,

    Що світ необмежний одбила, —

    Лиш грунту свого не знайшла,

    Лиш крила родимі згубила!

     

    Перша повноцінна книга лірики Рильського - «Синя далечінь», своїм ароматом, мотивами і філігранністю форми заражала молоду людину 20-х років тугою за досконалістю і енергійною чіткістю культури.

    У 1925 році Микола Зеров міг уже говорити про риси «неокласичного» стилю Рильського того часу; із цих рис Зеров назвав такі: зрівноваженість і прозорість форми, кларизм, чіткий епітет, міцна логічна побудова і строга течія мислі, поєднання безпосередньості з філігранністю, афористичністю.

    У своїх поезіях поет свідомо намагається уникнути політичних тем, заглиблюючись у красу природи України, життя звичайних людей. Особливістю його індивідуального стилю є багатство ритмічних та інтонаційних ходів, виняткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів — метафор, алегорій, персоніфікацій і порівнянь. Характерним для Рильського є постійне оновлення поетичного словника, насичення його словами щоденного вжитку, уміння пробити поетичними звичайні, «прозаїчні» слова й поняття. Поет створив багато неологізмів, але так майстерно, що вони в контексті звучать, як давно вживані слова. Як досвідчений знавець класики, людина ерудована, він широко використовує історичні та літературні асоціації, паралелі, що створює особливий колорит поетичних творів. Вражають у віршах розгорнуті образи-символи, серед яких найвідомішими є образи троянди й винограду: «У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне».

    Зі спогадів про Максима Рильського ми довідуємося, що поет страждав через неможливість до кінця виразити свої думки, проте він знаходив можливість переосмислено в метафоричній формі донести до читача ті глибинні думки, що непокоїли його.

    Час — категорія філософська, а для людини — це обмеження певним терміном буття, і тільки мистецтво вічне. Увірші «Коли усе в тумані життєвому…» саме в мистецтві поет вбачає порятунок для творчих натур:

    «…В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист…» Воно для всіх поколінь лишається необхідним, незважаючи на те, що

    Не хочеться ні з дому, ні додому,

    Бо й там, і там огонь давно згорів.

    Мистецтво для поета — окремий світ, набагато більший за світ зовнішній: «Твої діла — вони одні нетлінні, І ти між квітів найясніший квіт». У творі Рильський оспівав нетлінність мистецтва і його витворів, по суті, сформулював своє естетичне кредо.

    Коли усе в тумані життєвому

    Загубиться і не лишить слідів,

    Не хочеться ні з дому, ні додому,

    Бо й там, і там огонь давно згорів.

     

    В тобі, мистецтво, у тобі одному

    Є захист: у красі незнаних слів,

    У музиці, що вроду, всім знайому,

    Втіляє у небесний перелив;

     

    В тобі, мистецтво,— у малій картині,

    Що більша над увесь безмежний світ!

    Тобі, мистецтво, і твоїй країні

    Я шлю поклін і дружній свій привіт.

     

    Твої діла — вони одні нетлінні,

    І ти між квітів найясніший квіт.

    Читаючи вірші Рильського, ніби поринаєш у світ поета — чистий, тихий, як осінній або зимовий ліс. Лірика великого майстра слова звернена не в минуле, а в сьогодення, у ній завжди присутнє складне переплетення переживань і почуттів — цей неоціненний досвід митця, що передається прийдешнім поколінням.

     

    5. Опрацювання програмової поезії М. Рильського «Молюсь і вірю»

    5.1 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

    Молюсь і вірю. Вітер грає

    І п'яно віє навкруги,

    І голубів тремтячі зграї

    Черкають неба береги.

     

    І ти смієшся, й даль ясніє,

    І серце б'ється, як в огні,

    І вид пречистої надії

    Стоїть у синій глибині.

     

    Кленусь тобі, веселий світе,

    Кленусь тобі, моє дитя.

    Що буду жити, поки жити

    Мені дозволить дух життя!

     

    Ходім! Шумлять щасливі води,

    І грає вітер навкруги,

    І голуби ясної вроди

    Черкають неба береги.

    5.2 Тема: ліричний герой зізнається в любові до всього світу, до всього, що його оточує.

    5.3 Ідея: бадьорість, оптимізм молодого поета, Бог, природа і ліричний герой - єдине, гармонійне ціле.

    5.4 Основна думка

    Твір має виразний життєствердний мотив:

    Молюсь і вірю. Вітер грає

    І п’яно віє навкруги,

    І голубів тремтячі зграї

    Чекають неба береги.

    5.5 Жанр: інтимно-філософська лірика.

    5.6 Римування: перехресне

    5.7 Віршований розмір:чотиристопний ямб

    5.8 Художні особливості твору:

    метафори - Вітер грає і п'яно віє навкруги, даль ясніє, вид пречистої надії

    стоїть у синій глибині;

    епітети - голубів тремтячі зграї, вид пречистої надії,

    у синій глибині, веселий світе, щасливі води, голуби ясної вроди

    порівняння - І серце б'ється, як в огні,

    риторичні оклики –

    Кленусь тобі, моє дитя.

    Що буду жити, поки жити

    Мені дозволить дух життя!

    Ходім!

    інверсія - голубів тремтячі зграї, черкають неба береги, голуби ясної вроди

    анафора –

    Кленусь тобі, веселий світе,

    Кленусь тобі, моє дитя.

    Повтор (рефрен)

    Черкають неба береги.

    Полісиндетон нагромадження у фразі великої кількості сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя

    Молюсь і вірю. Вітер грає

    І п'яно віє навкруги,

    І голубів тремтячі зграї

    Черкають неба береги.

    І ти смієшся, й даль ясніє,

    І серце б'ється, як в огні,

    Івид пречистої надії

    Стоїть у синій глибині.

    5.9 Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

    1.Яку клятву дає ліричний герой «веселому» світу?

    2. За допомогою яких образів-символів автор змальовує щастя людини

    3. Прокоментуйте слова:

    Ходім! Шумлять щасливі води,

    І грає вітер навкруги,

    І голуби ясної вроди

    Черкають неба береги.

    4. Знайдіть рядки поезії, в яких виражається головна думка поезії.

    5. Якими почуттями сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського «Молюсь і вірю...»?

    Висновки

    Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського «Молюсь і вірю...». Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води — хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки «дозволить дух життя». Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим, і нам передається оця бадьорість, цей оптимізм молодого поета.

    6. Опрацювання програмової поезії М. Рильського «Солодкий світ»

    М. Рильський — поет-учений, поет-ерудит. У царстві мудрості й краси він сповідує ідеал високоосвіченого митця, він весь у пошуках краси й душевної рівноваги. Вірш «Солодкий світ», написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Вже цього досить, щоб, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», зрозуміти усю красу життя і сказати: «Солодкий світ».

    6.1 Виразне читання поезії з відповідним коментарем

    Солодкий світ! Простір блакитно-білий

    І сонце-золотий небесний квіт.

    Благословляє дух ширококрилий

    Солодкий світ.

     

    Узори надвесняних тонких віт.

    Твій погляд, ніби пролісок несмілий.

    Немов трава, що зеленить граніт,

    Неначе спогад нерозумно-милий...

    Солодкий світ.

     

    Чи янголи нам свічі засвітили

    По довгих муках безсердечних літ,

    Чи ми самі прозріли й зрозуміли

    Солодкий світ?

    6.2 Тема: тиха любов до природи й людини, всього живого і красивого; сумовитий спокій й філософське самозанурення, тонке відчування вічності — в миттєвості, задивленість у ясну далечінь світу

    6.3 Ідея: захоплення радістю життя, розуміння його привабливості й неповторності.

    6.4 Основна думка: треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ»

    6.5 Жанр: сонет

    6.5.1.Вид лірики: філософська

    6.6 Римування: перехресне

    6.7 Віршований розмір: п’ятистопний ямб

    6.8 Художні особливості твору:

    метафори- благословляє дух ширококрилий солодкий світ, янголи нам свічі засвітили

    епітети - солодкий світ, простір блакитно-білий ,золотий небесний квіт,

    дух ширококрилий, узори надвесняних тонких віт, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, по довгих муках безсердечних літ,

    лексика старослов'янського походження- благословляє, прозріли

    порівняння - сонце-золотий небесний квіт, погляд, ніби пролісок несмілий;

    немов трава, що зеленить граніт, неначе спогад нерозумно-милий

    Кільце-повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій –поезія починається і закінчується словосполученням - солодкий світ

    Епіфора –у кінці кожної строфи повторюються слова - солодкий світ

    інверсія - дух ширококрилий, пролісок несмілий, спогад нерозумно-милий, свічі засвітили

    риторичні запитання-

    Чи янголи нам свічі засвітили

    По довгих муках безсердечних літ,

    Чи ми самі прозріли й зрозуміли

    Солодкий світ?

    6.9 Обговорення ідейно-художнього змісту поезії за запитаннями

    1. У чому особливість поезії Рильського?

    2. За допомогою яких образів-символів автор змальовує щастя людини

    3. Прокоментуйте слова:

    Чи янголи нам свічі засвітили

    По довгих муках безсердечних літ,

    Чи ми самі прозріли й зрозуміли

    Солодкий світ?

    4. Знайдіть рядки поезії, в яких виражається головна думка поезії.

    5. Якими почуттями сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського «Солодкий світ»?

    7. Підсумки

    Вірш М. Рильського «Солодкий світ!» сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. Особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). Мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ». Епіграф до вірша, лексика старослов'янського походження (благословляє, прозріли) вказують на вплив біблійних джерел.

    Особливість поезії Рильського — тиха любов до природи й людини, всього живого і красивого; сумовитий спокій й філософське самозанурення, тонке відчування вічності — в миттєвості, задивленість у ясну далечінь світу:

    Солодкий світ! Простір блакитно-білий

    І сонце — золотий небесний квіт.

    Благословляє дух ширококрилий

    Солодкий світ

    Недаремно у 20-ті роки XX століття Максим Рильський увійшов до об’єднання українських письменників, що назвали себе неокласиками — новими класиками — і намагалися найкращі надбання світової культури перенести на українській грунт, прищепити пагони класичної спадщини. Неокласик Микола Зеров так охарактеризував творчість Рильського:

    «Це досить витончений і складний поет… І живе він разом зі своїм часом, напружено і уважно в околишнє життя вдивляється, уміє помічати останній вираз його обличчя. Уміє пізнавати і його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам…»

    Предыдущая12345678910111213141516Следующая

    
    Источник: https://infopedia.su/1x9da4.html


    Поделись с друзьями



    Рекомендуем посмотреть ещё:


    Закрыть ... [X]

    Максим Рильський - Солодкий світ!. / Бібліотека Української Літератури Кошелек оригами из бумаги для детей

    Узори надвесняних тонких Узори надвесняних тонких Узори надвесняних тонких Узори надвесняних тонких Узори надвесняних тонких Узори надвесняних тонких

    ШОКИРУЮЩИЕ НОВОСТИ